Досліджено інформаційну архітектоніку мережевої соціальної інженерії, розкрито механізми її реалізації у культурі постмодерну. Обгрунтовано думку про обмежений характер соціальної самоорганізації та неможливість повної реалізації соціокультурного потенціалу інформаційних мереж у глобальному масштабі. Зауважено, що здійснена через маркування станів і подій конкатенація фрагментованих соціальних мереж і є одним зі способів трансляції соціокультурного потенціалу глобальних інформаційних мереж. Основою цього процесу є пошук стійких композиційних структур комплементації культурно-історичних і віртуальних соціальних мереж, виявлення точок доступу до них та методів синхронізації притаманних їм образів суспільних подій, станів і процесів. Зазначено відкритість інформаційного суспільства та його культурних детермінант до маніпулювання як класичними і соціально-політичними, так і новітніми й інформаційно-мережевими методами. Особливість останніх криється не стільки в кумулятивному, скільки у синергетичному соціальному ефекті.

  Повний текст PDF - 326.162 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"