Розглянуто особливості становлення і тенденції розвитку ідеалів і норм, ціннісних орієнтацій сучасного наукового пізнання. За умов розвитку сучасної цивілізації можна зробити висновок, що на запитання "що я повинен робити"? людина не може відповісти без усвідомлення своєї відповідальності за життя на Землі. Це призводить до думки про ідею виникнення і формування нової етики і етики відповідальності. Г. Йонас відомий німецько-американський філософ і у своїй праці "Принцип відповідальності" пише: "Остаточно розкутий Прометей, якому наука надає не знані ще досі сили, а економіка і нечувані стимули, закликає до етики, щоб через добровільне підкорення їй приборкати свою могутність. Аби ця могутність не обернулася для людини лихом... Адже у досвіді попередніх поколінь ми не знайдемо чогось подібного до того, що здатна сьогодні зробити людина і що в змозі вона ще зробити, раз у раз удосконалюючи цю здатність...". Отже, вихідною тезою стає попередження, що сучасна техніка і споживацьке ставлення до природи, що у свій час мало на меті щастя людей, перетворилося на загрозу існуванню людства як такого. Techne, як людське устремління, яка колись була даниною необхідності, засобом, у своєму поступі змінила людство і імператив, що відповідав би новому типу людської діяльності, може звучати так: "Чини так, щоб наслідки твоєї діяльності не були руйнівними,... бо хоча ми й можемо ризикувати своїм власним життям, проте не маємо права ризикувати життям людства". А той факт, що існуюча етика, обмежуючись сферою чисто людських стосунків, не відповідає "новим модальностям могутності людини", свідчить про необхідність формування таких духовних орієнтирів, які забезпечать виживання людства і про нові не знані досі виміри відповідальності. Одним із таких орієнтирів є думка про поширення морально-етичних принципів на природу. Бо людина справді є моральною лише тоді, коли підкоряється внутрішнім прагненням захищати будь-яке життя і утримується від того, щоб чинити шкоду живому. Як зауважує німецький філософ А. Швейцер, "добро - те, що служить збереженню і розвитку життя, зло є те, що знищує життя чи перешкоджає йому... все що вважається добрим у звичайній моральній оцінці ставлення людини до людини, можна звести до матеріального і духовного збереження і розвитку життя людини і прагнення надати йому найвищої цінності". Отже, зміна бажання людини підкорити природу, ідеєю гармонійного розвитку людини і природи, викликає сподівання, що людство у своєму прагненні до знань, зможе уникнути тих шляхів розвитку науково-технічної цивілізації, які можуть стати загрозою існуванню самого життя на Землі.

  Повний текст PDF - 293.665 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"