Вмсвітлено філософську рецепцію місця і ролі етнічного менталітету в процесі міжкультурної комунікації людей, які утворюють полікультурний простір свого суспільного буття за умов глобалізації. "Інстинкт самозбереження" спонукає як представників домінуючих етносів, так і іммігрантів - представників інших етносів виробляти у спільному життєвому просторі загальні для всіх нові культурні форми, які б якщо не зближували різні етнокультурні поля, то принаймні сприяли їх співіснуванню на засадах взаємної поваги до культурних особливостей кожного етносу. Але при цьому не має бути нарочитої демонстрації власної самобутності, а тим більше - етнонаціональної зверхності з боку будь-якої культури. Виробленню спільних культурних форм може сприяти формування мовних засобів, які б репрезентували загальнолюдські принципи співжиття людей, які належать до різних етносів. Така можливість актуалізується за умов комп'ютеризації всіх сфер соціального буття, коли у процесі комунікації все більше використовуються штучна мова Інтернету, в просторі якого складаються досить усталені групи комунікантів, які, своєю чергою, виробляють специфічну мову спілкування у своєму більш вузькому віртуальному середовищі. Взаємне перехрещення цих просторів усуває ті етнокультурні перешкоди, які заважають нормальній комунікації. Так поступово формуються соціокультурні традиції комунікації, спільні для полікультурного середовища. І не лише лінгвокультурні, але й моральні, естетичні, побутові тощо. Важливу позитивну роль у міжкультурній комунікації багатокультурних суспільств можуть відігравати мас-медіа, які мають акцентувати увагу не на розбіжностях і суперечностях етнічних культур, а на гуманістичних аспектах різних етнокультурних форм, які співіснують у певному соціумі.

  Повний текст PDF - 213.003 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"