Як відомо, сонячне випромінювання, потрапляючи на фотоелемент, перетворюється не тільки в електричну, але й у теплову енергію, нагріваючи його поверхню. Тільки 6 - 20 % сонячного випромінювання використовується для отримання електроенергії. інша частина енергії в основному витрачається на нагрівання фотоелемента, що значно знижує ефективність його роботи. Коефіцієнт корисної дії перетворення сонячної енергії зменшується у разі збільшення температури. Роботу присвячено зменшенню впливу нагріву фотоелемента на ефективність перетворення ним сонячної енергії шляхом встановлення його на додаткову охолоджуючу поверхню, яка грає роль радіатора. Дані щодо величини сонячного випромінювання, яке падає на одиницю площі фотоелемента, температури навколишнього середовища та швидкості вітру взяті для м. Сімферопіль. Виконано розрахунок площі додаткової охолоджуючої поверхні. Встановлено, що для повної компенсації нагріву фотоелемента площа цієї поверхні повинна бути в 2 - 2,2 рази більша за площу фотоелемента. У результаті моделювання отримані дані не щодо площі додаткової поверхні А<^>1, а щодо відношення цієї площі до площі фотоелемента А<^>1/А. Ці відомості, є більш наочними, універсальними та зручними для подальшого аналізу.

  Повний текст PDF - 259.815 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"