Осмислено становище сучасної людини крізь призму екзистенційної філософії Альбера Камю. Втрату сенсу існування визначено невід'ємною характеристикою особи. Джерелом безсенсовності проголошено гуманітарну кризу ХХ ст., проблеми якої не втратили актуальності й в соціокультурній ситуації ХХI ст. Показано, що в процесі обгрунтування підстав людського буття втрачають силу засоби раціонального розуму. Відтак, наскрізною канвою особового буття є абсурдність людського існування. Абсурд розглянуто не лише як ознаку західноєвропейської культури, а і як характеристику буденної свідомості. Наслідком усвідомлення і прийняття людиною абсурдності існування є зародження проблематики свободи. Сенс екзистенціалу свободи розкрито в процесі здійснення особового буття.

  Повний текст PDF - 243.462 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"