Вивчено золотий перетин як композиційний принцип трансмірності в українській музичній культурі останньої третини XX ст. Вперше в українському мистецтвознавстві здійснено системний компаративний аналіз феномену золотого перетину в історико-культурному аспекті. Досліджено роль золотого перетину у композиції музичних творів, інспірованих образотворчим мистецтвом. На основі концепції О. Коблякова щодо прояву трансмірності в музичному мистецтві розроблено поняття трансмірності композиції музичних творів, написаних на основі сюжетів та жанрів образотворчого мистецтва. Трансмірний аналіз, заснований на принципі золотого перетину, дозволяє моделювати схему, що генерує механізм інтеграції концепції, закладеної в образотворчому першоджерелі, та відображає асиміляцію та взаємодію складових у творах образотворчого та музичного мистецтв. У ракурсі інтеграції живопису та музики золотий перетин у композиції творів допомагає поєднувати просторово-часові характеристики зазначених видів мистецтв та впливає на композиційні особливості форми та сюжетів художніх творів. Запропоновано метод трансмірного аналізу композиції, якій презентовано на прикладі творів українських композиторів останньої третини XX ст. - Л. Дичко, І. Карабиця, В. Кікти.

  Повний текст PDF - 175.329 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"