Мета роботи - побудова математичної моделі системи охорони праці, як підсистеми системи управління охороною праці, оцінювання ефективності її функціонування для формування науково-обгрунтованих заходів запобігання виробничому травматизму. Для досягнення поставленої мети сформовано показники оцінювання кожної підсистеми системи охорона праці. Оцінювання технічної, організаційної та санітарно-гігієнічної підсистем системи охорона праці проведено опосередковано шляхом декомпозиції створеної системи "роботодавець - працівник - робоче місце". Для вирішення поставлених завдань використовуються методи математичного моделювання систем. Розв'язання даної задачі складає актуальність та наукову новизну роботи, адже дотепер наукові дослідження у зазначеному напрямку не проводились. Для комплексної оцінки ефективності функціонування системи охорона праці розроблено її математичну модель, яка дозволяє, визначати фактори, що найбільше впливають на ефективність її функціонування при їх сумісному впливі, та на основі одержаних оцінок розробляти управлінські рішення, спрямовані на запобігання виробничому травматизму. Розроблено оціночні показники для кожної підсистеми системи охорона праці, побудовано математичну модель системи охорона праці та одержано аналітичні залежності для оцінювання ефективності функціонування системи охорона праці від чинників внутрішнього та зовнішнього впливу. Одержані результати є достовірними, оскільки використовувалися аналітичні методи, офіційні та фактичні статистичні дані. Встановлено залежність ефективності функціонування системи охорона праці від множини чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, що дозволило сформувати найбільш пріоритетні науково обгрунтовані управлінські рішення, спрямовані на підвищення ефективність функціонування СУОП та запобігання виробничому травматизму. Докладно розглянуто структуру системи охорона праці та досліджено вплив на ефективність її функціонування зовнішніх і внутрішніх факторів, що призводять до настання нещасних випадків на виробництві, що надає можливість уніфікувати і регламентувати порядок розроблення науково-обгрунтованих управлінських рішень.