Розролено методику розрахунку повітропроводів з використанням коефіцієнтів витрат повітря і збільшення тиску, яка актуальна для розрахунку жорстких збірних повітропроводів. Запропоновані рівняння описують аеродинамічний процес, що має місце в повітропроводі і в його нещільностях. При визначенні розрахункової залежності вважається що витрати на ділянках змінюються, а в самому з'єднанні має місце додатковий місцевий опір. Використовуючи цю модель В. Н. Воронін одержав залежність, для визначення втрати тиску і зробив припущення, що коефіцієнт витрат можна визначати по тій же залежності, що некоректно. Медведєв Б. І. одержав значення КQ і Кh, але в неявному вигляді. Скориставшись методикою І. Є. Ідельчика для врахування додаткової втрати тиску при злитті чи поділу струменя авторами запропоновані рівняння для визначення коефіцієнтів витрат повітря КQ і збільшення тиску Кh, як для нагнітальних, так і для всмоктувальних повітропроводів. Згідно одержаних залежностей побудовані графіки для найбільш поширених діаметрів трубопроводів з різною якістю монтажу стиків, що працюють як при нагнітанні, так і при всмоктуванні. Із одержаних графічних залежностей наглядно видно, що характер кривих КQ і Кh при малих і великих кількостях стиків відрізняються дуже суттєво. Рівність цих коефіцієнтів можна допускати при числі стиків не більше 20. При роботі трубопроводу на всмоктування значення коефіцієнтів КQ і Kh збільшуються майже в два рази. Таким чином запропонована методика розрахунку негерметичних повітропроводів придатна при любому числі стиків і відомій якості монтажу трубопроводу, а для діючого трубопроводу можливо визначити фактичне значення коефіцієнтів KQ і Kh експериментально.

  Повний текст PDF - 352.719 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"