Наукова періодика України Вісник Криворізького національного університету


Часова Е. В. 
Екологічні аспекти застосування сурфактантів різної природи походження та їх вплив на важкі метали / Е. В. Часова, В. В. Івчук // Вісник Криворізького національного університету. - 2015. - Вип. 40. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2015_40_18
Розглянуто можливості використання біосурфактантів, як нових перспективних речовин природного походження, у технологіях біологічної ремедіації грунтів. Показано механізми вилучення важких металів з грунту за допомогою біосурфактантів. Біосурфактанти мають ряд переваг перед синтетичними аналогами - природне походження, низька токсичність, біодеградабельність, висока активність в екстремальних умовах зовнішнього середовища, а також можливість одержання на нетрадиційних та відносно дешевих джерелах сировини. Комплекси кадмій-рамноліпід стійкі при pH 6,0 - 7,0, а невеликі розміри їх везикул полегшують рух в грунті. Слід зазначити, що зазвичай присутні в грунті катіони (Ca<^>2+, Mg<^>2+, K<^>+) практично не конкурують з важкими металами за комплексоутворення з рамноліпідами. Зв'язування важких металів з лігандами катіонних біосурфактантів базується на формуванні координаційних сполук. При цьому метали діють як кислота Льюіса (акцептор електронів), а органічні ліганди - як основа Льюіса (донор електронів). Експериментальні дані з очищення грунту, забрудненого кадмієм і свинцем, за допомогою обробки аесцином (біосурфактант, що синтезуються Aesculus hippocastanum L.) показано, що метали інтенсивно мігрують у водну фазу грунту залежно від значення pH середовища. Додавання біосурфактантів в грунт, забруднений важкими металами і органічними полютантами, сприяє одночасній десорбції органічних забруднювачів і важких металів. В експериментах рамноліпідний біосурфактант знижував токсичність важких металів і прискорював процес деградації нафтопродуктів. Можливий механізм даного процесу полягає у зв'язуванні металу з міцелами сурфактанту, які містять солюбілізовані молекули вуглецю. Сурфактін, що продукується B. subtilis, ефективний у видаленні важких металів з грунту, забрудненого сумішшю Cu<^>2+, Zn<^>2+ і вуглеводнів. Трегалозоліпідний біосурфактант, що синтезується Rhodococcus ruber, успішно використовується для десорбції нафти з грунту і біоремедіації нафтозабруднених грунтів. В даний час досліджується можливість застосування бактеріальних сурфактантів для біоремедіації грунтів, забруднених поряд з нафтовими вуглеводнями такими токсичними металами, як уран, кадмій, свинець і цинк.
  Повний текст PDF - 393.656 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Часова Е.
  • Івчук В.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Часова Е. В. Екологічні аспекти застосування сурфактантів різної природи походження та їх вплив на важкі метали / Е. В. Часова, В. В. Івчук // Вісник Криворізького національного університету. - 2015. - Вип. 40. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2015_40_18.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського