В період становлення ринкових відносин сільськогосподарським підприємствам було надано широкі повноваження щодо організації виробництва й оплати праці, що мало б стати передумовою формування ефективної системи стимулювання, яка б сприяла зацікавленню працівників в результатах своєї праці. Однак позитивних зрушень в організації стимулювання праці й досі не відбулося, що спричинило послаблення мотиваційного середовища в аграрній сфері національної економіки. Отже, формування механізму господарювання, адекватного ринковій економіці, потребує перегляду його принципів, функцій, методів і напрямків розвитку його елементів, одним з головних яких є система стимулювання праці. Досліджено роль мотивації та стимулювання у забезпеченні стійкого розвитку сільськогосподарських підприємств. Встановлено, що вирішальним фактором зацікавлення людини до праці є система стимулювання, що спонукає до трудової діяльності, яка відповідає цілям підприємства і сприяє зростанню його ефективності та конкурентоспроможності. З'ясовано, що за сучасних умов система стимулювання праці не обмежується заходами матеріальної винагороди, а розглядається як комплекс економічних і соціальних складових, що включають такі суспільно значимі фактори, як поліпшення трудових і житлово-побутових умов працівників, розвиток соціальної інфраструктури села тощо.

  Повний текст PDF - 448.403 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"