Набули подальшого розвитку визначення енергетичного потенціалу солом'яної біомаси за валовим збором зерна. Вперше обгрунтовано доцільність використання в енергетичних цілях соломи озимої пшениці виходячи з об'ємів накопичення, основних паливно-технологічних характеристик, аналізу проблем під час спалювання соломи в котлах і можливості утилізації золи. Вперше проведено теоретичні та експериментальні дослідження процесу охолодження та сушки паливних брикетів із солом'яної біомаси за умов застосування тепла брикетів від нагріву для пресування. Вперше розроблено математичну модель оптимального поєднання фізико-механічних властивостей соломи та режиму роботи преса, що забезпечує одержання брикетів необхідної щільності. Набуло подальшого розвитку обгрунтування зниження техногенного навантаження на довкілля за рахунок заміщення вугілля солом'яною біомасою. Вперше запропоновано удосконалену технологію виготовлення паливних брикетів із солом'яної біомаси.Проведено розрахунки енергетичного потенціалу соломи, технічно доступного об'єму соломи озимої пшениці, встановлено еквівалент умовного палива, який можна замінити даною біомасою. Установлено різницю між викидами від спалювання вугілля і солом'яної біомаси, що доводить необхідність такої заміни для зниження техногенного навантаження на довкілля.

  Повний текст PDF - 761.603 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"