Класифіковано прийоми локального внесення добрив. З'ясовано причини нерівномірності розсівання добрив машинами для локального внесення добрив. Виявлено відмінності в техніці локального внесення добрив, що характеризуються багатьма ознаками, які суттєво впливають на ефективність розподілу добрив у грунті. Проаналізовано технології та способи внесення мінеральних добрив, де встановлено, що локальне внесення добрив, у порівнянні з розкидним, збільшує їх ефективність, при цьому врожайність зернових зростає, коефіцієнт використання поживних речовин рослинами підвищується. Звернуто увагу на підгрунтовий (локальний) спосіб внесення туків, проведено досліди та конструкторські пошуки щодо розробки ефективних робочих органів для його здійснення, та створення на їх базі нових машин. Відомо, що за поверхневого внесення ефективність добрив часто буває нижче очікуваної, тому актуальним є питання про вдосконалення технології та способів їх використання. Поєднання локального внесення добрив з обробітком грунту або з обробітком грунту і посівом значно скорочує витрати праці, але наведені витрати коштів у всіх випадках за локального внесення добрив вище, ніж у разі розкидного, однак за вартістю продукції, одержуваної у разі розкидного ефект перевищує суму додаткових витрат. Урожайність сільськогосподарських культур від локалізації туків зростає за збільшення норм добрив до певних меж. За цією межею слід очікувати зниження ефекту локалізації, а можливо, і негативний вплив надмірних норм добрив. Тому у разі локального внесення туків необхідно строго підходити до розрахунку їх норм у відповідність з потребою вирощуваної культури і конкретними грунтово-кліматичними умовами.

  Повний текст PDF - 294.729 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"