Розв'язано задачу оцінювання технічного стану гідрогенератора за умов нечіткої інформації. Для цього розроблено ряд моделей комплексного оцінювання технічного стану гідрогенератора за даними про стани його локальних вузлів. Технічні стани локальних вузлів визначено за раніше розробленими нечіткими моделями типу Мамдані і є нечіткими величинами, що враховано в моделі оцінювання технічного стану гідрогенератора. Для розроблення моделей використано нечіткі методи Мамдані, Сугено, Заде та спрощеного нечіткого виводу. Нечітка модель Мамдані має тільки якісну базу правил, що спрощує її побудову експертом. Моделі, побудовані за нечітким алгоритмом Сугено, передбачають базу правил із ваговими коефіцієнтами, які визначаються за методом Сааті. Спрощений метод і метод Заде потребують мінімальної участі експерта при побудові нечіткої моделі. Розглянуто приклади оцінки технічного стану гідрогенератора за п'ятьма розробленими нечіткими моделями та перевірено чутливість моделей до якості та достовірності вхідної інформації. Визначено що найбільш достовірний результат оцінки стану гідрогенератора з похибкою 1,5 - 2 % надають моделі, побудовані за методом Заде та за спрощеним нечітким виводом, оскільки вони мають найменшу залежність від нечіткості вхідних даних про стани локальних вузлів, які самі отримані за нечіткими моделями. Висока точність цих моделей і низька залежність від якості вхідної інформації пояснюється мінімальною участю експерта під час її налагодження. Нечіткі моделі, побудовані за алгоритмами Мамдані та Сугено, дають більшу похибку 3 - 4 %. Отримані результати можуть бути використані для їх відмови на інтервалі часу та організації ризик-орієнтованого управління електроенергетичною системою та її підсистемами.Розв'язано задачу оцінювання технічного стану гідрогенератора за умов нечіткої інформації. Для цього розроблено ряд моделей комплексного оцінювання технічного стану гідрогенератора за даними про стани його локальних вузлів. Технічні стани локальних вузлів визначено за раніше розробленими нечіткими моделями типу Мамдані і є нечіткими величинами, що враховано в моделі оцінювання технічного стану гідрогенератора. Для розроблення моделей використано нечіткі методи Мамдані, Сугено, Заде та спрощеного нечіткого виводу. Нечітка модель Мамдані має тільки якісну базу правил, що спрощує її побудову експертом. Моделі, побудовані за нечітким алгоритмом Сугено, передбачають базу правил із ваговими коефіцієнтами, які визначаються за методом Сааті. Спрощений метод і метод Заде потребують мінімальної участі експерта при побудові нечіткої моделі. Розглянуто приклади оцінки технічного стану гідрогенератора за п'ятьма розробленими нечіткими моделями та перевірено чутливість моделей до якості та достовірності вхідної інформації. Визначено що найбільш достовірний результат оцінки стану гідрогенератора з похибкою 1,5 - 2 % надають моделі, побудовані за методом Заде та за спрощеним нечітким виводом, оскільки вони мають найменшу залежність від нечіткості вхідних даних про стани локальних вузлів, які самі отримані за нечіткими моделями. Висока точність цих моделей і низька залежність від якості вхідної інформації пояснюється мінімальною участю експерта під час її налагодження. Нечіткі моделі, побудовані за алгоритмами Мамдані та Сугено, дають більшу похибку 3 - 4 %. Отримані результати можуть бути використані для їх відмови на інтервалі часу та організації ризик-орієнтованого управління електроенергетичною системою та її підсистемами.

  Повний текст PDF - 306.569 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"