Мета дослідження - розробка та випробування електрохромного пристрою на основі композитної плівки Ni(OH)2/ПВС (полівінілового спирту) та сітчастого протиелектрода. Як матеріал сітчастого електрода використано мідний дріт із гальванічно нанесеним срібним покриттям. Як основу для осадження електрохромного матеріалу використано скло з покриттям, яке складалось з оксида олова, допованого фтором, який піддавали спеціальній обробці. Обробка полягала в неглибокому розчиненні поверхні методом м'якого електрохімічного травлення. Відстань поміж сітчастим та електрохромним електродами була невеликою і складала 1,5 мм. Запропонована конструкція електрохромного пристрою може призвести до значного зменшення його собівартості. З іншого боку заявлена конструкція накладає обмеження на спектр можливого її застосування: верхні частини оглядових вікон, світлові вікна, перегородки в приміщеннях. В результаті проведення досліджень показано, що електрохромний пристрій є працездатним і його можна використат як прототип для подальшого масштабування. В результаті випробувань підібрано параметри електрохімічного циклування - вікно робочих напруг і робочу густину струму. Встановлено, що використання гальваностатичного режиму у разі затемнення та освітлення призводить до лінійних оптичних характеристик пристрою. Використання обраного вольтдинамічного режиму призводить до погіршення питомих характеристик пристрою - глибини затемнення й оберненості у разі освітлення. Показано, що у результаті близькості робочих потенціалів оксиднонікелевого та срібного електродів за затемнення й освітлення, напруга пристрою змінює полярність. Відзначено, що протягом усіх експериментів газовиділення на електродах пристрою не спостерігалось.Мета дослідження - розробка та випробування електрохромного пристрою на основі композитної плівки Ni(OH)2/ПВС (полівінілового спирту) та сітчастого протиелектрода. Як матеріал сітчастого електрода використано мідний дріт із гальванічно нанесеним срібним покриттям. Як основу для осадження електрохромного матеріалу використано скло з покриттям, яке складалось з оксида олова, допованого фтором, який піддавали спеціальній обробці. Обробка полягала в неглибокому розчиненні поверхні методом м'якого електрохімічного травлення. Відстань поміж сітчастим та електрохромним електродами була невеликою і складала 1,5 мм. Запропонована конструкція електрохромного пристрою може призвести до значного зменшення його собівартості. З іншого боку заявлена конструкція накладає обмеження на спектр можливого її застосування: верхні частини оглядових вікон, світлові вікна, перегородки в приміщеннях. В результаті проведення досліджень показано, що електрохромний пристрій є працездатним і його можна використат як прототип для подальшого масштабування. В результаті випробувань підібрано параметри електрохімічного циклування - вікно робочих напруг і робочу густину струму. Встановлено, що використання гальваностатичного режиму у разі затемнення та освітлення призводить до лінійних оптичних характеристик пристрою. Використання обраного вольтдинамічного режиму призводить до погіршення питомих характеристик пристрою - глибини затемнення й оберненості у разі освітлення. Показано, що у результаті близькості робочих потенціалів оксиднонікелевого та срібного електродів за затемнення й освітлення, напруга пристрою змінює полярність. Відзначено, що протягом усіх експериментів газовиділення на електродах пристрою не спостерігалось.

  Повний текст PDF - 1.483 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"