Мета роботи - розроблення методу оптимального керування роботою нагнітачів природного газу за критерієм, який не тільки мінімізує витрату паливного газу, але й враховує потужність викидів оксиду азоту в атмосферу. Взято до уваги технічні стани газоперекачувальних агрегатів, обмеження на технологічні параметри та вимога до забезпечення планового показника на перекачку газу групою паралельно працюючих нагнітачів. Технічний стан кожного агрегату або вузла оцінюється за певними ознаками. Якщо вести спостереження на протязі певного періоду часу за такими ознаками, то отримаємо множину ознак. З використанням штучної нейронної мережі типу Кохонена множина ознак (образів) розбита на 3 класи. Кожному класові присвоюється певна кількість балів, яка і характеризує його технічний стан. За набраною кількістю балів визначають коефіцієнт завантаження кожного нагнітача, який враховується в обмеженні на загальну продуктивність групи нагнітачів. Формалізований запис задачі оптимального керування вміщує залежності, які апроксимуються поліномом заданої степені. У результаті отримують емпіричну модель, структуру якої визначають з використанням апарату генетичних алгоритмів. З цілого ряду причин (похибки вимірювань технологічних параметрів, похибки методів вимірювань, дія зовнішніх впливів, обмежений обсяг експериментального матеріалу та ін.) ідентифікація значень параметрів емпіричних моделей базується на неточній інформації. Тому параметри емпіричних моделей трактуються як нечіткі величини. Виходячи з прийнятої концепції, отримано формалізований запис задачі оптимального керування роботою нагнітачів природного газу. Реалізація результатів досліджень надасть змогу отримати економію паливного газу та зменшити обсяги викидів оксиду азоту в навколишнє середовище.Мета роботи - розроблення методу оптимального керування роботою нагнітачів природного газу за критерієм, який не тільки мінімізує витрату паливного газу, але й враховує потужність викидів оксиду азоту в атмосферу. Взято до уваги технічні стани газоперекачувальних агрегатів, обмеження на технологічні параметри та вимога до забезпечення планового показника на перекачку газу групою паралельно працюючих нагнітачів. Технічний стан кожного агрегату або вузла оцінюється за певними ознаками. Якщо вести спостереження на протязі певного періоду часу за такими ознаками, то отримаємо множину ознак. З використанням штучної нейронної мережі типу Кохонена множина ознак (образів) розбита на 3 класи. Кожному класові присвоюється певна кількість балів, яка і характеризує його технічний стан. За набраною кількістю балів визначають коефіцієнт завантаження кожного нагнітача, який враховується в обмеженні на загальну продуктивність групи нагнітачів. Формалізований запис задачі оптимального керування вміщує залежності, які апроксимуються поліномом заданої степені. У результаті отримують емпіричну модель, структуру якої визначають з використанням апарату генетичних алгоритмів. З цілого ряду причин (похибки вимірювань технологічних параметрів, похибки методів вимірювань, дія зовнішніх впливів, обмежений обсяг експериментального матеріалу та ін.) ідентифікація значень параметрів емпіричних моделей базується на неточній інформації. Тому параметри емпіричних моделей трактуються як нечіткі величини. Виходячи з прийнятої концепції, отримано формалізований запис задачі оптимального керування роботою нагнітачів природного газу. Реалізація результатів досліджень надасть змогу отримати економію паливного газу та зменшити обсяги викидів оксиду азоту в навколишнє середовище.

  Повний текст PDF - 887.782 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"