Наведено результати досліджень модифікації твердої складової неавтоклавного газобетону вапняно-карбонатною добавкою, що містить карбонат кальцію (кальцит), гідроксид кальцію (портландит) і добавки пластифікувальної та прискорювальної дії з метою підвищення його міцності. За результатами аналізу літературних джерел висловлено припущення, що властивості ніздрюватих бетонів визначаються характером твердої складової. Як об'єкт досліджень обрано неавтоклавний газобетон густиною 500 кг/м<^>3. Наведено перелік сировинних матеріалів та їх характеристики. Газобетон формували за фіксованої водопотреби, яка відповідала розпливу суміші 220 мм за віскозиметром Суттарда. В процесі експериментальних робіт застосовано як стандартні методи випробувань, так і оригінальні (математико-статистичні методи, рентгенофазовий аналіз, визначення напруженості еквіпотенціального поля поверхні зразків газобетону). Отримано неавтоклавний газобетон із модифікованою твердою складовою, який має максимальну міцність за стиску 3,53 МПа, що відповідає класу бетону С2 згідно з діючим стандартом. Висока міцність пояснюється, за даними рентгенофазового аналізу, присутністю кристалічних фаз, які представлені стійкими новоутвореннями у вигляді карбонату кальцію та його модифікацій: фатеріту - <$E mu>-форма CaCO3, арагоніту - метастабільної форми CaCO3 і тоберморітового гелю. На підставі отриманих даних побудовано експериментально-статистичні моделі досліджуваних властивостей. Встановлено певний зв'язок між міцністю неавтоклавного газобетону та напруженістю еквіпотенціального поля. Результати досліджень запроваджено на виробництві при виготовленні виробів із неавтоклавного газобетону, які за міцністю не поступаються його автоклавним аналогам.

  Повний текст PDF - 1.627 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"