Гідроксид нікелю широко використовується як активна речовина суперконденсаторів. Найбільш активними є зразки <$E roman Ni(OH) sub 2 ( alpha~+~beta )> шарової структури, синтезовані в щілинному діафрагмовому електролізері (ЩДЕ). Вивчено можливість карбонатної активації шаруватого <$E ( alpha~+~beta ) roman Ni(OH) sub 2> шляхом синтезу зразків у щілинному діафрагмовому електролізері у разі використання як аноліту суміші натрій гідроксиду з натрій карбонатом. Мольну частку карбонату натрію в суміші NaOH + Na2CO3 контролювали ацидіметричним титруванням за присутності двох індикаторів. Синтез зразків гідроксиду нікелю проведено за мольної долі карбонату натрію від 0,16 (NaOH без додаткового введення карбонату) до 0,83. Кристалічну структуру зразків вивчено методом рентгенофазового аналізу, електрохімічні характеристики - методами циклічної вольтамперометрії та гальваностатичного зарядно-розрядного циклування в акумуляторному режимі. Методом рентгенофазового аналізу показано, що у разі збільшення мольної частки карбонату в аноліті до 0,49 кристалічність монофазної шаруватої (<$E alpha~+~beta>) модифікації збільшується. Виявлено, що за подальшого підвищення частки карбонату відбувається різка аморфізація структури зразків у результаті часткового розпаду решітки гідроксиду з утворенням основних солей і формуванням біфазної системи. Цей висновок підтверджується даними циклічної вольтамперометрії та розрядними кривими. Вивчення електрохімічних характеристик показало, що до мольної частки карбонату 0,39 відбувається карбонатна активація гідроксиду зі збільшенням питомої ємності. Збільшення частки карбонату до 0,49 призводить до зниження питомої ємності, а подальше підвищення вмісту карбонату призводить до розпаду гідроксиду до основних солей і суттєвому зниженню електрохімічної активності. Для досягнення максимального активуючого ефекту оптимальна мольна частка карбонату натрію повинна становити 40 %. Зразок гідроксиду нікелю, синтезованого за даних оптимальних умов, має питому ємність 234 мА-год/г і високу активуємість сполуками кобальту, питома ємність зростає до 254 мА-год/г.

  Повний текст PDF - 1.076 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"