Проаналізовано теоретичні особливості захоплювальної здатності валків за простого процесу прокатки в сталому режимі. Показано, що залежно від умов деформації відношення максимального кута захоплення до коефіцієнта тертя може дорівнювати, бути меншим або більшим 2. Проведено експериментальне дослідження, в якому здійснювали прокатку свинцевих ступінчастих зразків з вимірюванням випередження на кожній сходинці. Результати досліду показують, що в граничному випадку деформації випередження більше нуля, тобто є достатній запас сил тертя для подальшого збільшення обтиснення, але це неможливо. Проаналізовано рівновагу всіх горизонтальних сил в осередку деформації. Показано, що в кожному перетині втягувальні контактні горизонтальні сили витрачаються не тільки на подолання виштовхувальних, але і на врівноваження поздовжніх внутрішніх сил, які виникають в результаті пластичної деформації металу. Розроблено силовий метод оцінки поздовжньої сталості процесу тонколистової прокатки. Показником сталості є критерій, який визначається з епюр розподілу нормального контактного напруження та напруження тертя. Показано, що за позитивного значення критерію процес прокатки відбувається в сталому режимі, за негативного значення - сталий процес є неможливим та у разі його нульового значення - настає граничний випадок деформації. Проведено теоретичне дослідження з визначення максимального кута захоплення за різних умов тонколистової прокатки. Показано, що відношення максимального кута захоплення до коефіцієнта тертя практично не залежить від товщини штаби, діаметра валків і коефіцієнта тертя та дорівнює 1,43 - 1,44. Зменшення захоплювальної здатності валків пояснюється дією в осередку деформації, крім контактних, ще і внутрішніх сил.

  Повний текст PDF - 584.903 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"