Виробництво карбаміду супроводжується утворенням 1,5 м<^>3 стічних вод на одну тону карбаміда у вигляді конденсату сокової пари. Для очищення від сполук нітрогену, що містяться в конденсаті сокової пари, стоки піддають двоступеневої десорбції і гідролізу. Утилізація залишкових N-вмісних сполук за промислових умов здійснюється на біологічних очисних спорудах. Незважаючи на те, що такий багатоступеневий спосіб очищення призводить до 72 - 77 %-го зниження сполук N, даний спосіб потребує високих витрат електричної та теплової енергії. Гідроліз і десорбція конденсату сокової пари оцінюється, як сучасний і найбільш перспективний спосіб утилізації стоків, який впроваджений на всіх установках синтезу карбаміду. Запропоновано новий метод утилізації N-вмісних сполук у конденсаті сокової пари виробництва карбаміду шляхом переробки аміаку, карбаміду та біурета в гідразин сульфат. Проведенними дослідженнями процесу синтезу гідразин сульфату з стоків виробництва карбаміду встановлено механізми, що протікають у процесі синтезу гідразин-сирцю в електромагнітному реакторі. Доведено, що запропонований спосіб утилізації є економічно рентабельним, екологічно безпечним та енергоефективним. Він зменшує навантаження на біологічні очисні споруди, знижує витрати електричної та теплової енергії. Завдяки цьому методу стає можливим переробка N-вмісних сполук конденсату сокової пари в дорогий продукт - гідразин сульфат. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що електромагнітне випромінювання позитивно впливає на процес синтезу гідразину-сирцю. Це призводить до підвищення ккд реактора синтезу гідразин-сирцю на 88 %. Проаналізовано 3 найбільш імовірні хімізму проходження реакцій синтезу гідразин-сирцю з використанням неімпірічного методу квантової хімії. Показано, що у процесі утилізації конденсату сокової пари в модельній установці шляхом переробки в гідразин сульфат, з урахуванням параметрів оптимізації, початковий вихід готового продукту становить 5,3 кг із 1 м<^>3 N-вмісної сировини. За циркуляції (багаторазового використання) фільтрату як джерела сірчаної кислоти встановлено збільшення виходу кінцевого продукту до 6 кг з 1 м<^>3 N-вмісної сировини. Проведено проекцію результатів роботи модельної установки на промислові масштаби з урахуванням роботи агрегату синтезу карбаміду, продуктивністю 330 000 т/рік. У результаті чого встановлено максимальну розрахункову виробничу потужність агрегату синтезу гідразин сульфату на рівні 132 - 150 кг/добу. З огляду на отримані дані розрахункової потужності роботи агрегату, розраховано рентабельність роботи агрегату синтезу гідразин сульфату. Встановлено: чистий прибуток під час виробництва гідразин сульфату за запропонованою схемою становить не менше 12 %.

  Повний текст PDF - 683.496 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"