Досліджено вплив співвідношення цемент:зола винесення та температури води замішування на властивості газобетонних сумішей і газобетонів. Встановлено, що раціональним цементнозольним співвідношенням є 1:1, а температура води замішування 40 <^>oC. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що за рахунок введення відходів переробки солі та метакаоліну, до складу в'яжучих композицій, відбувається утворення замість метастабільних гексагональних гідроалюмінатів кальцію стійких сполук у структурі міжпорових перегородок типу гідрокалюміту і гідрокарбоалюмінату. Завдяки цьому стало можливим направлене структуроутворення міжпорових перегородок неавтоклавного газобетону, що призводить до підвищення щільності перегородок і міцності газобетону. Показано, що введення поліпропіленової фібри в склад газобетону не впливає на кінетику спучування газобетонного масиву. Однак за введення поліпропіленової фібри міцність газобетону на основі модифікованої в'яжучої композиції, що містить метакаолін, зростає на 47 %, модифікованої в'яжучої композиції, що містить карбонатвмісні відходи на 32 %. Для класу газобетонів В1,5 - В2 за середньої густини в межах 615 - 625 кг/м<^>3 розрахунковий коефіцієнт теплопровідності становить 0,16 Вт/(м-К), що надає можливість зменшити теплові втрати через зовнішні огороджувальні конструкції. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість направленого регулювання процесів формування міцної структури міжпорових перегородок шляхом використання модифікованих в'яжучих композицій, що містять додаткові цементуючі матеріали. Використання поліпропіленової фібри забезпечує армування ніздрюватобетонного масиву, створюючи міцний структурний каркас міжпорових перегородок, що забезпечує зростання міцності неавтоклавного газобетону.

  Повний текст PDF - 870.45 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"