Мета дослідження - визначення впливу структури органомодифікованих наноглин на реологічні характеристики та вогнезахисну ефективність реактивних покриттів інтумесцентного типу, які можуть бути застосовані для вогнезахисту будівельних конструкцій за умов вуглеводневої пожежі. Методи дослідження - ІЧ-спектроскопія, рентгенофазовий аналіз, метод скануючої електронної мікроскопії. Досліджено вплив синтезованих органоглин-цетилтриметиламоній-монтморилоніту та талового біс-гідроксіетилметиламоній-монтморилоніту на в'язкість вогнезахисної фарби інтумесцентного типу та фізико-хімічні закономірності формування коксового шару за умов високих температур. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні факту утворення сталого структурованого покриття за додавання наноглин, а також у розвитку уявлень про механізми перетворень вогнезахисних систем інтумесцентного типу за умов високих температур. Показано, що динамічну в'язкість і статичну межу текучості вогнезахисних фарб значно підвищують монтморилоніти, модифіковані четвертинними амонієвими катіонами. При цьому коефіцієнт спучення покриття з додаванням органоглин залежить від показника динамічної в'язкості фарби та має тенденцію до зменшення для композицій з більшою в'язкістю. Цей процес супроводжується побудовою продуктивного теплоізолюючого каркасу, що підвищує температуру початку термічної деструкції вогнезахисної композиції та міцність утвореного коксового шару, перешкоджає седиментації компонентів у процесі формування покриття при висиханні на конструкції. Практична значимість досліджень пов'язана з тим, що використання модифікованих монтморилонітів як реологічних домішок в інтумесцентні системи надає змогу підвищити експлуатаційні характеристики вогнезахисних покриттів. Використані у роботі підходи модифікації бентонітових глин можуть бути рекомендовані як перспективні під час розробки економічно доцільних імпортозамінних технологій з одержання органомодифікованих наноглин, а також для розроблення ефективних полімерних інтумесцентних покриттів нового покоління для мінімізації наслідків вуглеводневих пожеж.

  Повний текст PDF - 516.35 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"