Розглянуто можливість рецепції постаті і творчості Г. С. Сковороди під кутом зору пошуків сучасної філософської антропології та практичної філософії. З'ясовано сутнісну близькість корпусу ідей філософа пошукам сучасної європейської і вітчизняної філософії у царині проблематики світоглядного знання, людської ідентичності, кореляції між концептами раціоналізму й гуманізму в контексті їх генези, принагідно до постання підстав західної цивілізації в епоху Просвітництва. Увагу приділено специфіці філософського містицизму Г. С. Сковороди, його рецепції в сучасній вітчизняній філософії та значенню для пошуків філософської та національної ідентичності і новітнього українського міфу. Окреслено символічний характер містицизму українського Першорозуму та значення символу і символіки для інтерпретації текстів філософа, їх розуміння й осмислення у філософсько-антропологічній традиції 20 ст. Стверджено, що внутрішня смислова динаміка і діалектична відкритість пізнавального (смисложиттєвого) відношення людини до світу, зафіксованого в корпусі текстів Г. С. Сковороди, досягається за рахунок антитетичної та синестетичної природи і структури символу.

  Повний текст PDF - 248.63 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"