Розглянуто проблему відтворення власних назв в українських перекладах художньої літератури. Досліджено способи класифікації онімів, функції власних назв та їхнє значення у художньому дискурсі. На прикладі детективної прози Артура Конан Дойла розглядаються труднощі, з якими стикається інтерпретатор у процесі відтворення у перекладі англомовних власних назв, а також принципи і методи актуалізації чужоземних онімів у мові перекладу. Проаналізовано онімний простір англійського письменника в жанрі детективної літератури. Власні назви у детективній прозі Конан Дойла виконують низку важливих функцій: сприяють реалістичності оповіді та розкриттю образів героїв, вводять у текст локалізаційну, історичну, етнографічну, конотативну інформацію, слугують автобіографічними маркерами у творах митця, формують індивідуально-авторську картину світу. Онімна лексика відображає майстерність письменника; її відтворення не завжди регламентоване нормами правопису мови перекладу, а часто підпорядковане художнім завданням літературного твору й у багатьох випадках залежить від творчого підходу, досвіду та інтуїції перекладача.

  Повний текст PDF - 1.834 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"