Здійснено аналіз рецепції сонету 143 В. Шекспіра українським автором І. Франком та простежено закономірності трансформації властивої англійському письменнику образної системи при перекладі цього сонету українським перекладачем. Досліджено основні вектори рецепції сонету Шекспіра І. Франком та окреслено проблему пошуку основних інтерпретаційних домінант його художнього перекладу. Аналіз перекладу показує, що для українського автора характерний асоціативний підхід, коли він наводить безліч асоціацій, що сприяє інтеграції змістових структур твору. Засади перекладу, над якими працював І. Франко, зокрема при перекладі сонету 143, визначаються ідейно-естетичними настановами перекладача, що тісно пов'язані з його світоглядом. Через вживання фразеологізмів та метафор автор посилює емоційно-експресивне забарвлення висловлювання, прагматичного ефекту, а також увиразнення, уточнення контексту. Художній переклад сонету Шекспіра зорієнтовано на національну художню традицію і пов'язано з імагологічними змінами в результаті його сприйняття українським читачем. Рецепція англійського класика полягала в тому, що це було однією з можливостей оживлення цієї класики в нову культурно-історичну епоху, коли важило не стільки прагнення цілковито й непорушно дотримуватися попереднього канону в рецепції певного твору, скільки облаштування традиційних образів під нову психологію людини, щоб твір міг стати актуальним і в новій рецепції.

  Повний текст PDF - 1.01 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"