Ідеологічний дискурс романтизму в історичній прозі: історіософська концепція та хрисиянство

Марценішко, В.

З'ясовано значення історіософії і релігії (християнства) у становленні ідеологічного дискурсу романтизму. З цією метою відбувається зіставлення української та польської історіософських концепцій минулого обох народів через зіставлення сарматського та козацького лицарських культів з характерною для них топікою. Акцентується на причинах й умовах становлення українського та польського історичних лицарських культів, а також проведено типологічне зіставлення характерних рис лицарських ідеалів двох народів шляхом аналізу відповідної топіки. Вказано на "пограничний" характер цих культів, його розповсюдження на культуру обох народів. Наголошено на важливій ролі літератури у формуванні національно-політичних ідеологій і програм суспільно-політичних рухів України і Польщі. На матеріалі трилогії Михайла Старицького "Богдан Хмельницький" і роману Генріха Сенкевича "Вогнем і мечем" досліджено вплив християнського романтизму на формування історіософської концепції письменників. Протиставлення віри було принципово важливим для письменників, оскільки рідна віра в цьому контексті виступала і як релігійно-конфесійний, і як національний чинник, збереження якого й боротьба за який була ключовою запорукою національної самототожності кожного з народів. Визначальною рисою обох творів є тенденційність (властива найбільше романові Сенкевича), адже кожен із них національно заангажований, і цим пояснюється протилежність поглядів на деякі історичні реалії (причини, закономірності визвольної війни середини ХVII ст.) і персоналії (найбільша невідповідність в оцінці діяльності Богдана Хмельницького, Ієремії Вишневецького). Релігійний фактор звучить у трилогії Старицького набагато сильніше, ніж в інших його творах, натомість у Сенкевича - слабше, у випадку з творенням образів українців ще й завуальовано.


	Наукова періодика України		Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького