Розглянуто дифтонгічні вокали у фонетичній системі типової східнополіської говірки українсько-білоруської зони перехідності. Дифтонги нині зберігають неповторну палітру звучання, їх функціонування переконливо підтверджує думку вчених про те, що дифтонгізм є однією з типологічних особливостей північно-української вокальної системи. Особливості дифтонгічних вокалів протягом тривалого періоду цікавлять дослідників як поліських говірок, так і українського діалектного континууму в цілому. Фонема сьогодні в системі наголошеного вокалізму дослідженої говірки функціонує в таких дифтонгічних варіантах. Домінантна риса протиставлення наголошеного й ненаголошеного вокалізму досліджуваної говірки - функціонування в наголошеній позиції дифтонгічної фонеми yo (відповідно ненаголошена позиція представлена фонемою о). Дифтонгічний рефлекс yo з рівномірним розподілом тривалості й інтенсивності обох фаз артикуляції є однією з найбільш архаїчних стадій рефлексації іо, на відміну від дифтонгів з о у неоднаковою тривалістю й інтенсивністю артикуляції обох фаз - у , о, у говірках із більш у інтенсивними білоруськими впливами переважає варіант о.

  Повний текст PDF - 1.222 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"