Досліджено один із засобів вираження експресивності на синтаксичному рівні - кличні комунікати. Описано такі функції аналізованих структур: апелятивну, експресивну, конотативну. З'ясовано, що найуживанішими формами вираження кличних комунікатів є кличний відмінок іменника (займенника) та називний відмінок множини. За структурою вони є непоширені та поширені. Виокремлено 16 семантичних груп кличних комунікатів, найуживанішою є група на позначення назв осіб за різними ознаками: родинними, кровними, близькими, дружніми, ідейними переконаннями, зовнішніми та внутрішніми властивостями, національно-етнічною й територіальною належністю. Численну групу утворюють персоніфіковані назви явищ природи та абстрактні поняття. За семантико-граматичною природою кличні комунікати поділено на три різновиди. Активно функціонує в досліджуваному джерелі кличний ідентифікаційний полісемантичний, що дублює семантико-синтаксичну функцію займенника 2-ї особи.

  Повний текст PDF - 1.546 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"