Розглянуто специфіку просторового моделювання у прозі автобіографічного типу. Виявлено й проаналізовано цю модель на матеріалі повісті "Атлантида" польського письменника-емігранта Анджея Хцюка. Структура простору представлена у вигляді кількох концентричних кіл, кожному з яких притаманна іманентна система функціонування. Дім дитинства становить центральне коло просторової системи. Проаналізовано різні - просторовий (вертикальний і горизонтальний), антропологічний, аксіологічний, лудичний, речовий - виміри цього центрального кола. Подвір'я, сад, вулиця, місто, Велике Князівство Балаку становлять наступні конститутивні елементи просторового світу дитинства. Дім дитинства представлений як антропологічна й аксіологічна цілісність, а також як простір культурної ідентифікації. Наративна репрезентація дому дозволяє інтерпретувати цю просторову єдність як: лабіринт, центральною точкою якого виступає вітальня; низку мікросвітів з іманентною системою речей; в) тріадичну структуру, що символізує imago mundi (пивниця - підземелля, стіни будинку - чотири сторони світу, стрих - небо). Дім має свій власний ритм, свої правила і свою історію. Жити у домі означає пам'ятати. Головний герой повісті ідентифікує себе із системою цінностей, актуалізованих у просторі дитинства. Саме у цьому просторі закорінене "я" наратора. У домі дитинства усе починається ab origine.

  Повний текст PDF - 456.539 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"