Традиційно вегетативний тонус оцінюють за індексом Кердо (ІК). Останнім часом широко розповсюджений метод визначення співвідношення тонусу різних ланок вегетативної нервової системи за показниками варіабельності серцевого (ВСР) ритму. Втім досліджень з порівняннями цих підходів немає. Мета дослідження - вивчити зв'язки індекса Кердо з показниками ВСР у спортсменів та осіб, що не займаються спортом. Вимірювання проведено на 27 спортсменах пауерліфтерах (I група), 28 - у видах на витривалість (II група) і 60 неспортсменах (III група) віком від 18 до 24 років за умов, наближених до основного обміну. Здійснювали вимірювання артеріального тиску та реєстрацію сигналів реограми грудної клітки упродовж 5 хв у спокої лежачи та під час проведення ортопроби. Оцінювали ІК та основні показники ВСР. Кореляційний аналіз проводили з визначенням непараметричного коефіцієнта Spearman В стані спокою лежачи у всіх групах спостерігалась ваготонія у найбільшому ступені виражена у спортсменів, що тренують витривалість. Спортмени з силовою спрямованістю тренувального процесу мають більш високий рівень зв'язків індексу Кердо з показниками ВСР. За ортопроби у спортсменів II групи кореляції ВСР з ІК в спокої збільшуються, у спортсменів I групи залишаються високими, а у не спортсменів - зростають незначно. Висновки: у групах спортсменів найбіш стабільні та високі зв'язки, відмічені між індексом Кердо та rMSSD і pNN50, котрі можна рекомендувати для оцінки вегетативного тонусу у тренувальному процесі.

  Повний текст PDF - 253.626 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"