Проведено оцінку впливу різних схем стандартної терапії хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) й ожиріння з несприятливими генотипами поліморфізмів генів. Проведено комплексне обстеження 222 хворих з ІХС й ожирінням, серед яких виділено 42 пацієнта з поєднанням несприятливих генотипів. У результаті рандомізації було сформовано 2 підгрупи спостереження: 1 підгрупа - 22 хворих на ІХС й ожиріння з несприятливими комбінаціями генотипів, які одержували еналаприл у добовій дозі 20 мг, карведілол у добовій дозі 50 мг та спіронолактон у дозі 50 мг на добу; 2 підгрупа - 20 пацієнтів із несприятливими комбінаціями генотипів, хворих на ІХС й ожиріння, які одержували лізіноприл у добовій дозі 20 мг, небівалол у добовій дозі 10 мг та еплеренон у дозі 50 мг на добу. Досліджено вплив терапії на стан вуглеводного, ліпідного обмінів, антропометричні та кардіогемодинамічні показники. Аналіз динаміки показників у хворих на ІХС й ожиріння з несприятливими комбінаціями генотипів показав, що в результаті проведення комплексної терапії спостерігалося поліпшення клінічної картини, показників ліпідного профілю та кардіогемодинаміки. При цьому достовірна різниця зсувів показників у разі застосування різних схем лікування не було відзначено.

  Повний текст PDF - 532.499 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"