За результатами проведеного дослідження міжзубних контактів в бокових оклюзіях встановлено, що у осіб з фізіологічним стиранням зубів в <$E 30,0~symbol С~3,7~%> випадків спостерігається іклове ведення, а у <$E 70,0~symbol С~3,7~%> - групові контакти іклів, премолярів та молярів. В групі підвищеного стирання частка контакту іклів на робочій стороні відповідно складає <$E 23,5~symbol С~4,2~%>, групових контактів - <$E 76,5~symbol С~4,2~%>. Інтеркуспідацію на стороні, що балансує, виявлено в <$E 36,0~symbol С~3,9~%> випадків фізіологічного стирання зубів та в <$E 63,3~symbol С~4,8~%> - підвищеного (<$E р~<<~0,05>). Достовірна різниця між поширеністю двобічної балансуючої оклюзії в дослідних групах свідчить, що даний оклюзійний контакт сприяє розвитку надмірного (патологічного) стирання жувальних поверхонь, насамперед, бокових сегментів зубних рядів. Згідно з одержаними даними зроблено висновок, що особливості змикання зубів в боковій оклюзії (оклюзійна концепція) здатні визначати характер стирання твердих тканин зубів.