Реформування аграрного сектору, комерціалізація сільськогосподарського виробництва зумовили звуження виробничої спеціалізації, концентрацію, максимальне насичення сівозмін провідними культурами або вирощування їх повторно і навіть в монокультурі. Проте світова і вітчизняна агрономічна наука мають значущий експериментальний матеріал щодо зниження врожайності при беззмінній сівбі - вирощуванні однієї і тієї ж культури протягом тривалого часу на постійній ділянці. Мета дослідження - визначити вплив різних систем удобрення і тривалого беззмінного вирощування на динаміку органічної речовини у грунті та рівень продуктивності пшениці озимої. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведеного агрохімічного аналізу грунтових зразків тривалого польового експерименту з беззмінного вирощування пшениці озимої показують, що на контролі (без добрив), а також у разі внесення мінеральних добрив (N51P51K55) та 30 т/га гною щорічно або раз у три роки, запаси гумусу в орному шарі грунту за 33 роки (1983 - 2016) спостережень зменшилися, відповідно на 5,6; 0,4; 2,4 т/га, або в середньому за рік втрати гумусу становили, відповідно мінус 0,17; мінус 0,01; мінус 0,07 т/га. Встановлено, що варіанти удобрення пшениці озимої, які вивчалися в досліді, забезпечили зменшення інтенсивності втрат гумусу з грунту порівняно з контролем (без добрив), відповідно у 17 і 2,4 раза. Результати досліджень свідчать, що і за тривалого беззмінного вирощування закономірно вища продуктивність пшениці озимої на удобрених варіантах. Порівняно з контролем (без добрив) внесення органічних і мінеральних добрив забезпечило підвищення урожайності культури в середньому за 1983 - 2017 рр., на 0,85 - 0,97 т/га або 31 - 35,4 %. Потрібно зазначити, що внесення 30 т/га гною один раз на три роки чи щорічно на фоні практично однакової норми мінеральних добрив не мало суттєвого впливу на рівень продуктивності пшениці. Максимальним рівень урожайності пшениці озимої як на контролі, так і на фоні внесення органічних і мінеральних добрив, був отриманий 2008 р. - 5,90; 7,05 т/га, а мінімальний, відповідно до систем удобрення 0,71 т/га (1991 р.) та 1,00 т/га (1999 р.).

  Повний текст PDF - 971.369 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"