Запаси лісової підстилки приміських лісів Харківщини як основного горючого матеріалу в чистих сосняках

Ворон, В. П.; Сидоренко, С. Г.; Мельник, Є. Є.; Коваль, І. М.

Мета статті - виявити особливості кількісних і якісних змін у лісовій підстилці чистих сосняків зелених зон міста Харків із віком, що впливають на пожежну небезпеку. Дослідження проведено у чистих одновікових сосняках різного віку, що ростуть в умовах свіжого субору, на 9 пробних площах. На кожній пробній площі підстилку для аналізу відбирали на 9 площадках площею 1 м 2 за мікрозонами - під стовбуром, на межі крони та у міжкроновому просторі. Запаси підстилки визначено зважуванням усієї маси кожного з шарів мінералізації, після чого відбирали середні зразки, які висушували у лабораторних умовах до повітряносухого стану. Одержані дані аналізували статистично методами варіаційної статистики, кореляційного регресійного аналізу. Встановлено, що товщина підстилки становила від 0,7 до 10,3 см та достовірно збільшувалася з віком насадження. Виявлено тренд збільшення запасу лісової підстилки з віком насаджень від 172,2 до 675,9 ц/га. Виявлено, що частка нижнього гуміфікованого шару збільшується з віком, особливо інтенсивно відбувається його акумуляція з 35 до 82 років. У перестійних сосняках запас підстилки помітно мінімізується, через зниження повноти насадження та зменшення щорічного надходження хвої з опадом. Вологість підстилки достовірно відрізнялася за шарами: найнижча - в опадовому, найвища - у нижньому гуміфікованому. Елементи наукової новизни. Вперше висвітлено закономірності накопичення та розподілу лісових горючих матеріалів у найбільш пожежонебезпечних приміських сосняках Харківщини. Прогнозування ймовірності виникнення, розвитку та поведінки пожежі є неможливим без достовірних даних щодо закономірностей накопичення різних типів лісових горючих матеріалів (ЛГМ) та динаміки їх вологості, тому вивчення ЛГМ є першочерговим завданням пірологічних досліджень в Україні.


	Наукова періодика України		Вісник Полтавської державної аграрної академії