Подано аналіз результатів екстраполяції діаграм тривалої міцності за модифікованим методом базових діаграм. Показано ефективність запропонованих алгоритмів прогнозування під час розрахунку тривалої міцності на довговічність у випадку двох і більше порядків логарифмічної шкали часу. Уточнено сфери застосування відомих параметричних методів для прогнозування тривалої міцності матеріалів на основі експериментальних досліджень. Показано, що вони надають змогу екстраполювати час до руйнування до значень, які не більше, ніж в 10 разів перевищують наявні експериментальні дані з достатньою для технічних цілей точністю. Для розширення можливостей прогнозування до 300 тисяч годин і більше на підставі результатів випробувань обмеженої тривалості запропоновано модифікований метод базових діаграм. Запропоновано лінійну залежність для апроксимації функції нев'язки на основі базових діаграм. У разі неможливості приведення діаграм тривалої міцності до "єдиної" кривої параметри функції нев'язки визначають із експериментальних даних для однієї ізотерми. В такому випадку її параметри є функціями від температури. Показано переваги такого підходу відповідно до параметричних співвідношень Ларсона - Міллера, Орра - Шербі - Дорна, Менсона - Саккопа, Труніна та інших за екстраполяції тривалої міцності на великі довговічності.

  Повний текст PDF - 586.526 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"