Питання енерго- та ресурсозбереження залишаються пріоритетними в будівельній науці. Особливо це стосується конструктивних елементів масового виготовлення. До таких елементів належать крупногабаритні бетонні блоки стін підвалів (фундаментні блоки), несуча здатність яких навіть за багатоповерхового будівництва використовується лише на 30 - 50 %. Тому, починаючи з широкого запровадження в будівництві, пропонували різні способи вдосконалення їхніх конструктивних форм з метою зменшення власної ваги і оптимізації. Одним із найефективніших способів є порожниноутворення. Наведено результати експериментальних досліджень малогабаритних бетонних порожнистих блоків з відкритими зверху порожнинами двох типорозмірів, які було випробувано окремо і як елементи фрагментів стінки. Згідно з отриманими результатами, робота у складі стінки є складнішою, відповідно з більшими деформаціями, більш раннім утворенням тріщин і меншою міцністю. Промодельовано роботу дослідних зразків у програмних комплексах FEMAP і ЛІРА. Таке моделювання підтвердило в принципі якісну і кількісну закономірність зміни напружено-деформованого стану та несучу здатність бетонних порожнистих блоків за їх вертикального завантаження.Питання енерго- та ресурсозбереження залишаються пріоритетними в будівельній науці. Особливо це стосується конструктивних елементів масового виготовлення. До таких елементів належать крупногабаритні бетонні блоки стін підвалів (фундаментні блоки), несуча здатність яких навіть за багатоповерхового будівництва використовується лише на 30 - 50 %. Тому, починаючи з широкого запровадження в будівництві, пропонували різні способи вдосконалення їхніх конструктивних форм з метою зменшення власної ваги і оптимізації. Одним із найефективніших способів є порожниноутворення. Наведено результати експериментальних досліджень малогабаритних бетонних порожнистих блоків з відкритими зверху порожнинами двох типорозмірів, які було випробувано окремо і як елементи фрагментів стінки. Згідно з отриманими результатами, робота у складі стінки є складнішою, відповідно з більшими деформаціями, більш раннім утворенням тріщин і меншою міцністю. Промодельовано роботу дослідних зразків у програмних комплексах FEMAP і ЛІРА. Таке моделювання підтвердило в принципі якісну і кількісну закономірність зміни напружено-деформованого стану та несучу здатність бетонних порожнистих блоків за їх вертикального завантаження.

  Повний текст PDF - 929.741 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"