Потреба у надійності промислових конструкцій, машин та іншого устаткування потребує точнішої дефектоскопії конструкційних матеріалів, зокрема феромагнітних. Тому актуальною є необхідність удосконалення існуючих чи розроблення нових, точніших методів і пристроїв для дефектоскопії. Дефектоскопію феромагнітних матеріалів здійснюють, обстежуючи локальне виступаюче магнітне поле чи визначаючи магнітний опір ділянки матеріалу за допомогою запропонованого нового типу накладного сенсора у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей сенсор має просту конструкцію та високу чутливість, підтверджено експериментально. Запропонований варіант сенсора надає можливість проводити неруйнівне контролювання у процесі експлуатації феромагнітних конструкцій і без особливих вимог до зовнішніх умов із малими затратами та можливістю комп'ютерної обробки даних. Із використанням зони нелінійності кривої намагнічування матеріалу осердя індуктивного елемента отримано варіант магнітного сенсора, близький за чутливістю до ферозондів і в цьому випадку набагато простіший за конструкцією, з недефіцитних матеріалів. Використання феритового осердя з низькою індукцією насичення потребує невеликої напруги живлення схеми, але запасу потужності генератора. Запропонований сенсор є не чутливим до присутності сторонніх феромагнітних об'єктів, а реагує виключно на магнітне поле. Високий внутрішній магнітний опір сенсора надає змогу виконувати дефектоскопію без особливих вимог до якості поверхні контрольованого виробу. Аналітичне дослідження фізичних процесів, які відбуваються в матеріалі магнітного осердя котушки сенсора, що використовується як чутливий елемент, ускладнюється нелінійністю кривої намагнічування матеріалу осердя чутливого елемента та відсутністю єдиної аналітичної залежності для повного опису процесу намагнічування феромагнітних матеріалів індуктивних елементів. Тому кожний екземпляр сенсора матиме індивідуальне градуювання, яке можна виконати за допомогою простих технічних засобів використовуючи запропоновану тут методику.Потреба у надійності промислових конструкцій, машин та іншого устаткування потребує точнішої дефектоскопії конструкційних матеріалів, зокрема феромагнітних. Тому актуальною є необхідність удосконалення існуючих чи розроблення нових, точніших методів і пристроїв для дефектоскопії. Дефектоскопію феромагнітних матеріалів здійснюють, обстежуючи локальне виступаюче магнітне поле чи визначаючи магнітний опір ділянки матеріалу за допомогою запропонованого нового типу накладного сенсора у вигляді індуктивного елемента на тороїдальному осерді з додатковими магнітопроводами. Цей сенсор має просту конструкцію та високу чутливість, підтверджено експериментально. Запропонований варіант сенсора надає можливість проводити неруйнівне контролювання у процесі експлуатації феромагнітних конструкцій і без особливих вимог до зовнішніх умов із малими затратами та можливістю комп'ютерної обробки даних. Із використанням зони нелінійності кривої намагнічування матеріалу осердя індуктивного елемента отримано варіант магнітного сенсора, близький за чутливістю до ферозондів і в цьому випадку набагато простіший за конструкцією, з недефіцитних матеріалів. Використання феритового осердя з низькою індукцією насичення потребує невеликої напруги живлення схеми, але запасу потужності генератора. Запропонований сенсор є не чутливим до присутності сторонніх феромагнітних об'єктів, а реагує виключно на магнітне поле. Високий внутрішній магнітний опір сенсора надає змогу виконувати дефектоскопію без особливих вимог до якості поверхні контрольованого виробу. Аналітичне дослідження фізичних процесів, які відбуваються в матеріалі магнітного осердя котушки сенсора, що використовується як чутливий елемент, ускладнюється нелінійністю кривої намагнічування матеріалу осердя чутливого елемента та відсутністю єдиної аналітичної залежності для повного опису процесу намагнічування феромагнітних матеріалів індуктивних елементів. Тому кожний екземпляр сенсора матиме індивідуальне градуювання, яке можна виконати за допомогою простих технічних засобів використовуючи запропоновану тут методику.

  Повний текст PDF - 610.612 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"