Для інтегральної оцінки екологічного стану довкілля успішно використовується метод біоіндикації. Біоіндикаторами слугують представники різних класів пойкілотермних амніотів. Імунна система цих тварин лабільна. Селезінка, що належить до органів кровотворення та імунного захисту, чутлива до дії різноманітних чинників. Як біомаркери виступають морфологічні показники, зокрема, відносна маса селезінки та морфометричні дані основних структурних одиниць. Проведено вивчення макро- й мікроскопічних особливостей паренхіми, опорно-скоротливого апарату, лімфоїдних вузликів селезінки статевозрілих пойкілотермних хребетних тварин сома звичайного, жаби озерної, ящірки зеленої умовно чистої від антропогенного забруднення зони Житомирського району. Обчислено відносну масу селезінки, відносні площі її складових і співвідношення між ними. Встановлено, що відносна маса селезінки становила 0,086 +- 0,0006 % у риб, 0,1170 +- 0,0215 % у жаб та 0,099 +- 0,021 % у ящірки. Мікроскопічна будова селезінки характеризується чітко сформованою червоною, білою пульпами й опорно-скоротливим апаратом. Опорно-скоротливий апарат формують капсула і трабекули. Відносна площа його становила 7,04 +- 0,65 % у риби, 5,39 +- 0,07 % у жаби та 5,21 +- 1,47 % у ящірки. У риб більшого розвитку набуває трабекулярний апарат, відносна частка якого становила 53,78 %. У жаби та ящірки, навпаки, відносна частка капсули була більша і дорівнювала 68,83 та 85,61 % відповідно. У риб відмічали поодинокі капсулярні трабекули, у жаби і ящірки їх немає. У всіх досліджуваних тварин найкраще були розвинені судинні трабекули. У складі білої пульпи виділяють лімфоїдні вузлики і періартеріальні лімфоїдні піхви. У вузликах світлого центру немає, виокремлюється періартеріальна зона. Відносна площа білої пульпи становила 22,14 +- 6,61 % у риби, 15,36 +- 5,71 % у жаби, 13,36 +- 1,80 % у ящірки. Значну площу селезінки займає червона пульпа: 70,82 +- 10,76 % у риби, 80,67 +- 6,53 % у жаби, 81,43 +- 7,05 % у ящірки. Співвідношення білої пульпи до червоної становило 1:3,2 (риба), 1:5,25 (жаба), 1:5,99 (ящірка), співвідношення строми до пульпи - 1:13,2; 1:24,19; 1:18,19 відповідно. Для даних тварин характерна наявність пігментних клітин, які у пульпі селезінки риб утворюють меланомакрофагальні центри, у жаб - меланомакрофагальні скупчення. На території з антропогенним навантаженням зазнають змін основні морфометричні показники селезінки: відносна маса, відносні площі білої, червоної пульп, опорно-скоротливого апарату. Встановлені морфологічні особливості селезінки є основними тест-критеріями органа в нормі, зміни яких будуть маркерами впливу чинників різного генезу. Визначені параметри доцільно також враховувати для оцінки фізіологічного стану риб і створення оптимальних умов для гідробіонтів у період їх формування.

  Повний текст PDF - 1.119 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"