Узагальнено результати багаторічних досліджень щодо ефективності одноразового внесення калійних добрив як контрзаходу, спрямованого на зниження інтенсивності міграції радіоактивного цезію із грунту в рослини та гриби у бореальних лісових екосистемах центральної Швеції, що зазнали радіонуклідного забруднення після аварії на ЧАЕС у 1986 р. Показано, що в результаті здійснення цього заходу питома активність радіонукліду в чагарникових рослинах (верес, брусниця та чорниця), у плодових тілах низки видів найбільш поширених дикоростучих грибів (Cortinarius, Lactarius, Rozites, Suillus), а також у молодих пагонах сосни та ялини (хвоя та пагони одно-, дворічного і старшого віку) знижується більш ніж на 40 %. Встановлено, що залежно від видів рослин і грибів тривалість ефекту удобрення може коливатися від 8 - 9 до 18 - 20 років. Для чагарникових рослин і плодових тіл Suillus variegatus, що зростали на удобрюваній (К+) та контрольній (без удобрення) ділянках (К-) різниця величин питомої активності радіонукліду у більшості випадків є статистично достовірною (p << 0,005).

  Повний текст PDF - 444.515 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"