Узагальнено дані літератури щодо структурно-функціональних особливостей біоплівки як асоціацій зі складним рівнем організації. Представлено інформацію щодо структурних компонентів, етапів формування та значення міжклітинного матриксу біоплівки. Показано, що формування біоплівки і це складний, динамічний процес, який включає в себе кілька етапів. Описано методи, які сьогодні використовують для вивчення біоплівок, насамперед конфокально-лазерну скануючу (КЛСМ), скануючу електронну (СЕМ) та кріо-трансмісивну (ТЕМ) мікроскопії. Вважається, що найперспективнішим методом вивчення біоплівок є використання КЛСМ, оскільки за його допомогою можна спостерігати за нативними біоплівками. Описано роль системи Quorum sensing у формування біоплівки, так як це процес координованої експресії генів у популяції бактерій, що регулює специфічну поведінку клітин. Розкрито значення персистерів у стійкості біоплівки до факторів навколишнього середовища, оскільки відомо, що бактерії, які входять до складу біоплівки, є більш стійкими до впливу імунної системи хазяїна й антибактеріальних препаратів. Клітини-персистери, що є метаболічно неактивними, відіграють важливу роль у виживанні бактерій, які входять до складу біоплівки за дії летальних для всіх клітин факторів.

  Повний текст PDF - 302.695 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"