Морфологія та васкулярна анатомія квіток Dracaena surculosa Lindl. і Sansevieria aethiopica Thunb. (Asparagaceae Juss.)

Фіщук, О.; Одінцова, А.

Представлено результати вивчення морфології та васкулярної анатомії квітки і мікроморфології гінецея Sansevieria suffruticosa N. E. Br. У рослин цього виду наявна квіткова трубка зі зрослих до половини листочків оцвітини й тичинок, а також зрослоплодолистковий гінецей зі септальними нектарниками. Згідно з нашими даними, провідна система такої квітки організована так, як у квітці з вільними листочками оцвітини, тичинками і плодолистками, оскільки всі органи іннервуються незалежно один від одного. Слід плодолистка містить дорзальний пучок і медіанний вентральний пучок, який вище розпадається на два вентральних пучки, що з'єднуються із дорзальним пучком у даху зав'язі. Насінний зачаток іннервується від медіанного вентрального пучка. Гінецей Sansevieria suffruticosa гемісинкарпний, але в ньому наявна коротка синасцидіатна зона, характерна для евсинкарпного типу. Вище синасцидіатної розміщені гемісинасцидіатна (фертильна), гемісимплікатна (верхня частина зав'язі) й асимплікатна (стовпчик і приймочка) структурні зони. Септальний нектарник відповідає внутрішньому нелабіринтному роздільному типу, а в даху зав'язі - зовнішньому лабіринтному типу. Високі основа і дах зав'язі, а також велика довжина септального нектарника є специфічними рисами внутрішньої структури гінецея цього виду.Встановлено, що у Sansevieria hyacinthoides листочки простої оцвітини зрослі між собою у квіткову трубку на 2/3 висоти, їх сліди та сліди тичинок однопучкові. У гінецеї Sansevieria hyacinthoides наявні синасцидіатна, гемісинасцидіатна, гемісимплікатна й асимплікатна структурні зони. У зав'язі найдовшою є фертильна гемісинасцидіатна зона, найкоротшою - синасцидіатна зона, як було показано і для S. suffruticosa. Слід плодолистка трипучковий, слід медіанного насінного зачатка однопучковий. Висота септального нектарника удвічі більша, ніж висота гнізд зав'язі за рахунок його продовження в потовщені основу та дах зав'язі. Септальний нектарник у нижній частині відповідає внутрішньому, а у верхній частині - зовнішньому типу, причому порожнини нектарника в основі не з'єднуються між собою епідермісами.Вивчено морфологію та васкулярну анатомію квіток Dracaena surculosa і Sansevieria aethiopica. Показано, що у досліджених видів оцвітина й андроцей характеризуються значними рисами подібності, проте виявлено відмінності у внутрішній будові зав'язі, вертикальній зональності септального нектарника та структурі вентрального комплексу провідних пучків. Медіанні насінні зачатки в обох видів іннервуються двома пучками. Септальний нектарник у Sansevieria aethiopica в 1,5 разу перевищує довжину гнізд зав'язі та продовжується в основу і дах зав'язі. Обидва типи зональності септального нектарника, виявлено у досліджених видів, описано раніше для представників роду Sansevieria. Встановлені риси будови квіток досліджених видів підтверджують велику морфологічну подібність родів Dracaena та Sansevieria.


	Наукова періодика України		Вісник Львівського університету