Результати дослідження є аналітичним підгрунтям для створення низки фізико-математичних моделей для вирішення завдань визначення координат об'єктів як в технічних, так і біологічних системах. Розглянуто зв'язок між уявними та реальними координатами, оскільки при переході від уявної до реальної функції відбувається явища, які спотворюють реальну систему координат на відміну від уявної. Саме у цьому процесі криється низка проблем, які пов'язані з відмінностями між уявним та реальним світом. За таких перетворень виникають процеси, без яких неможливо визначити процес перетворення параметрів одного і того ж об'єкта. Наразі до таких понять відноситься елементарна частка похибки ([S]) та дуальність поверхні (D) [1], зв'язок яких між собою визначає міру спотворень у реальній системі координат та її відмінність від уявної. У загальному випадку розбіжність між уявною та реальною системами координат є факт невизначеності з технологічними фантомами цих систем координат. Визначено міру деструктивного впливу на вимірювання просторових координат об'єкта за допомогою теорії поля і, як наслідок, функції похибки простору. Продовжено розгляд моделі впливу елементарної частки похибки на спотворення прямої лінії (як елементарної геометричної фігури, яка найбільш часто зустрічається в біотехнічних системах) за умови перенесення її у реальну систему координат.

  Повний текст PDF - 402.005 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"