Розглянуто підходи до визначення моделі та параметрів процесу кавітації технологічного середовища. Виявлено,що технологічне середовище, підкорене кавітаційній обробці, представляє собою пружно-в'язко-пластичне тіло і може бути описане моделлю Бінгама-Шведова. Реалізована ідея розгляду контактної зони взаємодії системи "кавітаційний апарат - технологічне середовище" на основі визначення рівноваги силового тиску апарату і напружень, виникаючих в оточені бульбашки з розглядом моделі рідини, як системи з розподіленими параметрами. Оскільки дослідженню підлягають різні технологічні середовища, які в процесі кавітації проявляють як в'язкі, так і пластичні властивості, розглянуто врахування розсіювання енергії в кавітуючому середовищі, у тому числі в контактній зоні за законами зміни частотнонезалежних і частотнозалежних коефіцієнтів дисипації Такий підхід надав можливість розкрити фізичну сутність взаємодії, отримати аналітичні залежності для встановлення основних параметрів, в тому числі контактного тиску і хвильового опору в контактній зоні системи "кавітаційний апарат-технологічне середовище". Запропоновано вибирати значення вхідного опору компенсатора довжиною <$E lambda>/4 для отримання умови максимальної передачі, за якою хвильовий опір апарату і компенсатора узгодженні. Розташовуючи між границею апарату і середовищем допоміжний шар матеріалу з таким акустичним опором, забезпечується рівність акустичного опору апарату і еквівалентної лінії передачі. Тоді, відбиття від обох границь додатково встановленого шару хвилі будуть рівні за амплітудою, забезпечуючи таким чином максимальну передачу енергії на протікання технологічного процесу.

  Повний текст PDF - 933.207 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"