Урбаністичний феномен графіті є сьогодні невід'ємною складовою міського способу життя. Здійснено соціально-філософську рефлексію феномену графіті, а саме виявлено шляхи гуманізації явища графіті та подолання вандалістичної форми практики графіті, коли продукти цієї практики можуть мати естетичну, моральну та комунікативну (символічну) цінність на екстраграфітійному рівні (за межами графіті-спільноти). Місто розглянуто з класичного соціологічного ракурсу - як система соціальних інститутів, а також як складна, сповнена різними формами та змістами сутність - з позиції "нового урбанізму". Феномен графіті досліджено крізь призму співіснуванні повсякденності із багатьма аспектами урбаністичного життя, взаємоспричиненість та обмеженість міських контекстів в буденному житті містянина. Обгрунтовано, що включеність соціальних інститутів до графіті дискурсу є практичним способом виведення деструктивного явища на рівень його гуманізації. Наведено багато прикладів конструктивного використання графіті, які свідчать про гуманізацію цього явища. Серед можливих шляхів дегуманізації явища графіті та часткового подолання вандалістичної форми графіті-практики названі наступні: комерціалізація графіті, використання графіті в брендингу міста та долучення соціальних інститутів до графіті дискурсу. Пріоритетним в дослідженні є семантичний аспект, тому в аналізі використовуються семіологічні терміни та поняття.

  Повний текст PDF - 507.617 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"