Досліджено кінетику кристалізації, термічну стійкість та утворення кристалічних фаз у швидкозагартованих сплавах систем <$Eroman {Co sub 72,5-73,3 ~(Fe,~Ni,~Mn,~Mo) sub 5,7 (Si sub 0,2 B sub 0,8 ) sub 21-21,8 }> та <$Eroman {Co sub 55,7-58,3 ~(Fe,~Ni,~Mn) sub 21,6-24,2 (Si sub 0,2 B} sub 0,8 ) sub 20,1>. Показано, що термічна обробка за 550 - 580 К протягом 30 хв суттєво впливає на структурні характеристики амофних сплавів, а саме: зростає висота першого максимуму структурного фактора i(s1) та площа під першим максимумом функції радіального розподілу атомів Am. Показано, що легування базового сплаву Co72,7Fe4,6Si6,0B16,7 домішками Fe, Ni, Mo, Mn погіршує характеристики термічної стабільності Tonsl/TL. Збільшення вмісту легувальних домішок також призводить до зменшення температури початку первинної кристалізації. Встановлено, що кристалізація аморфних стрічок сплавів різного хімічного складу відбувається за двома стадіями.Методом надшвидкого охолодження розплаву після попередньої термо-часової обробки розплаву отримані високоякісні аморфні стрічки двох груп сплавів на основі Со з різним характером комплексного легування перехідними металами та з варіацією вмісту металоїдів Si і В для забезпечення мінімальної магнітострикції насичення, істотно різних (високих та максимально низьких) індукції насичення та магнітної проникності. При дослідженні розплавів сплавів першої групи Co65,5-69(Fe,Cr)6.s-3(Si,B)27-28 було показано, що аномалії, спостережувані на політермах та ізотермах їх кінематичної в’язкості при t > tK(tK - характеристична температура для кожного сплаву), зумовлені утворенням нових атомних асоціатів (кластерів), нехарактерних для 27 низькотемпературного стану розплаву. Високотемпературний стан розплаву при охолодженні зберігається до температур твердіння та приводить до гістерезису кінематичної в’язкості. Її збільшення в циклах нагрів-охолодження вище tK для досліджених сплавів на основі Со отримано вперше. Встановлена залежність процесів структурної релаксації досліджених аморфних металевих сплавів (АМС) від вмісту в них легуючих перехідних металів (ПМ) та металоїдів, а також від їх термічної та термомагнітної активації. Показано, що в процесі нагрівання із сталою швидкістю, чи при ізотермічних докристалізаційних відпалах в магнітному полі чи без нього, саме внаслідок анігіляції надлишкового вільного об’єму, релаксації гартувальних напружень, композиційного та топологічного впорядкування зменшується температура Кюрі, змінюють знак та величину термічні коефіцієнти лінійного розширення та питомого електроопору, зменшується модуль пружності, зростає внутрішнє тертя, покращуються магнітні властивості АМС, формується задана магнітна анізотропія. Показано, що збільшення вмісту легувальних домішок ПМ та зменшення вмісту металоїдів В АМС C075,3-55,7(Fe>Ni,Mn,Mo)4,6-24,2(Sio,2Bo,8)20-22 не забезпечує формування однофазних нанокристалічних станів високої дисперсності та густини. Водночас, саме таке легування істотно полегшує процес наведення магнітної анізотропії при релаксаційних відпалах зразків в поперечному магнітному полі, тим самим забезпечує покращення магнітно-м’яких властивостей: питомі втрати в осерді зменшуються, лінійність петлі перемагнічування зростає, як і стійкість ефективної магнітної проникності до підмагнічування. Встановлено, що радикальне (на порядки величини) покращення магнітних властивостей АМС Соб9-б5,5резі5.зСг2,8-9(5і,В)22-29 при відпалах (до 730К) пов’язане з релаксацією гартувальних напружень та відповідною перебудовою атомної структури (направленим композиційним впорядкуванням), що призводить до пригнічення процесів стабілізації границь доменів та формування високоізотропної магнітної структури. Досягнуте зменшення індукції насичення від 0,45 до 0,38 Т із збільшенням вмісту хрому, робить перспективним використання цих АМС як осердь надчутливих ферозондових сенсорів.

  Повний текст PDF - 530.656 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"