Мета роботи - визначити рівні тривожності та депресії учасників антитерористичної операції відповідно їх стану мобілізації. Дослідження проводилося на базі Полтавського обласного клінічного госпіталю для інвалідів війни та Кременчуцького обласного госпіталю для ветеранів війни. В дослідженні брали участь 189 пацієнтів учасників антитерористичної операції. За результатами опитувальника шкали Спілбергера-Ханіна було встановлено, що високу тривожність мають 63 (33,5 %), помірну - 73 (38,8 %), низьку - 52 (27,7 %). Висновки: встановлені значущі відмінності між рівнем депресії та тривоги у добровольців і мобілізованих за Міссісіпською шкалою: у добровольців рівень посттравматичного стресового розладу 73,81 +- 5,5 проти мобілізованих 62,52 +- 2,9 (р = 0,050). Визначено, що за Міссісіпською шкалою у бійців, які проживають одні рівень посттравматичного стресового розладу 72,87 +- 5,3 проти тих, які проживають з родиною 62,32 +- 2,5 (р = 0,049). За шкалою депресії Бека, у тих хто проживає один 11,57 +- 2,0 проти тих, хто живе з родиною 6,71 +- 0,8 (р = 0,010). За шкалою Спілбергера-Ханіна самооцінки ситуативної тривожності різниця полягає наступним чином: 41,63 +- 1,6 у самотніх проти 36,29 +- 1,1 у тих хто проживає з родиною (р = 0,012), щодо особистісної тривожності, то різниця виглядає так: 50,72 +- 1,2 у самотніх проти 45,25 +- 0,9 у людей, які живуть з родиною (р = 0,002).

  Повний текст PDF - 311.874 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"