Мета роботи - вивчити вплив хронічного психоемоційного напруження на ендотеліальну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Обстежено 145 пацієнтів з АГ I і II стадії. З них I групу склали 36 пацієнтів з АГ I стадії, II групу - 109 пацієнтів із АГ II стадії (середній вік - 46,50 +- 0,94 року). Діагноз "Артеріальна гіпертензія" грунтувався на положеннях уніфікованого клінічного протоколу "Артеріальна гіпертензія" (наказ МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384). Рівень реактивної і особистісної тривожності визначали за допомогою опитувальника Спілбергера-Ханіна. Вивчення судиннорухової функції ендотелію проводили шляхом ультразвукового дослідження плечової артерії, з оцінкою зміни її діаметра і швидкості кровотоку по ній у ході проведення проб із реактивною гіперемією і прийомом нітрогліцерину. Концентрацію кортизолу в сироватці крові визначали методом твердофазного конкурентного імуноферментного аналізу. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета програм STATISTICA 10.0 (StatSoft, Inc., USA). У пацієнтів з АГ порівняно з контрольною групою величини ЕЗВД і ЕНВД були значно нижчими. При АГ II стадії спостерігалося істотне зниження ЕЗВД (6,78 +- 0,44 %) порівняно з контрольною групою (<$E р~<<~0,001>) і з групою I (<$E р1~<<~0,001>), а також ЕНВД (18,68 +- 0,84 %) порівняно з контрольною групою (<$E р1~<<~0,001>). У групі пацієнтів з АГ II стадії вищі показники психоемоційної напруги порівняно з пацієнтами з АГ I стадії. Найвищі рівні кортизолу були в підгрупах пацієнтів із максимальним рівнем тривожності. Встановлено прямі зв'язки концентрації кортизолу з показниками особистісної тривожності, реактивної тривожності як у групі з АГ II стадії (r = 0,62; r = 0,59; відповідно; <$E р~<<~0,05>), так і в групі з АГ I стадії (r = 0,56; r = 0,46; відповідно; <$E р~<<~0,05>). В обох групах з АГ виявлено зворотний зв'язок ЕЗВД з рівнем кортизолу. Так, коефіцієнт кореляції в I групі склав -0,36 (<$E р~<<~0,05>), у II групі дорівнював -0,41 (<$E р~<<~0,02>). Висновки: проведене дослідження вказує на те, що одним із можливих механізмів погіршення вазодилатуючої функції ендотелію під дією хронічного психоемоційного напруження є активація нейрогуморальних механізмів із підвищенням секреції кортизолу.

  Повний текст PDF - 479.018 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"