Мета роботи - показати діяльність такої оригінальної форми медичної допомоги, як Київська єврейська лікарня. За ініціативи єврейської громади м. Києва в 1862 р. офіційно відкрита єврейська лікарня на 20 ліжок, яка спочатку утримувалася на добровільні пожертви і прибутки з "коробочного збору". Поступово за кошти єврейських купців та підприємців вона розширялася, а в 1891 р. МВС затверджено її новий статут. За ним вона підпорядковувалася МВС, а головою ради лікарні був призначений губернський лікарський інспектор. З часом у ній були відкриті відділення внутрішніх та нервових хвороб, хірургічне, очне, венеричних та шкірних хвороб, вуха, горла і носа, дитяче, акушерське і гінекологічне - разом на 190 ліжок, а також амбулаторія та аптека. Висновки: київська єврейська лікарня стала однією з найбільших у місті та відносилася до добродійних лікарень, які мали громадський характер, але щороку від 69,8 % до 53,8 % витрат на неї (в середньому за 1892 - 1901 рр. - 57,4 %) давала міська управа.