Мета роботи - удосконалити методи комплексної ехокардіографії для оцінки стану серцево-судинної системи після хірургічної корекції дефекту міжпередсердної перегородки у віддалений післяопераційний період. Досліджувана група складалася з 84 пацієнтів Закарпатської області, яким проведено хірургічну корекцію дефекту міжпередсердної перегородки. Дефекти міжпередсердної перегородки зустрічалися практично з однаковою частотою як у чоловіків (54,8 %), так і в жінок (45,2 %). У всіх обстежених пацієнтів відмічалося достовірне зростання показника Z-score ПШ (<$E Р sub 1-2~<<~0,01>) порівняно з відповідним параметром у здорових. Інші показники (КДІ ЛШ, Z - score ЛШ, Tei index ЛШ, Tei index ПШ, ТАРSE, величини тиску в легеневій артерії та об'єму шунтуючої крові (Qp/Qs), TAPSE) практично не відрізнялися від відповідних величин у здорових і знаходилися в межах норми (<$E Р sub 1-2~>>~0,05>). Ознаки решунтування не спостерігалися. Висновки: детермінація наслідків хірургічної корекції дефектів міжпередсердної перегородки має базуватись на використанні достовірного об'єктивного методу верифікації змін з можливою їх реєстрацією в динаміці. Ехокардіографія забезпечує ряд унікальних можливостей візуалізації та об'єктивізації характеристик дефекту з відповідним адекватним рівнем чутливості дослідження змін і перспектив опрацювання та інтерпретації отриманих зображень.

  Повний текст PDF - 669.206 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"