Мета роботи - навести порівняльну характеристику хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) залежно від добового індексу артеріального тиску, показників ліпідограми і рівня сечової кислоти; показати ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії. Обстежено 76 хворих на АГ II стадії 1 - 3-го ступеня. Для оцінки кардіоваскулярного ризику обрано визначення показників ліпідограми та наявність гіперурикемії. У групі хворих із добовим профілем "dipper" переважала АГ I ступеня тяжкості, у них спостерігалася найбільша дія на ЧСС. Хворі групи "non-dipper" були найстаршими за віком, у них найчастіше для лікування застосовувався лізиноприл з амлодипіном. У групі "night-peaker" переважали хворі з гіперурикемією, в яких найчастіше застосовувався бісопролол з амлодипіном. Хворі "over-dipper" найчастіше спостерігали тяжкий перебіг АГ, у них реєструвався найвищий рівень артеріального тиску до лікування та найкраща ефективність лікування.

  Повний текст PDF - 537.862 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"