Мета дослідження - удосконалити післяопераційну аналгезію після емболізації маткових артерій шляхом застосування епідуральної анестезії. Дослідження проведено в Київській обласній клінічній лікарні серед 28-ми жінок, яких було рандомізовано розподілено на 2 групи. Пацієнткам дослідної групи за 30 хв до операції виконували одноразово попереджувальну емболізацію маткових артерій на рівні S5-6 за власною методикою в положенні "на боці" 0,125 % бупівакаїном у поєднанні з 0,12 мг бупренорфіну в об'ємі 40 мл. У контрольну групу увійшли пацієнти, яким не проводили емболізацію маткових артерій. Інтенсивність больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю 0 - 10 балів через 1, 3, 8, 24 та 48 год після операції. Моніторинг больового синдрому проводили за такими критеріями: тривалість больового синдрому, оцінка за шкалою болю та потреба в додатковому парентеральному призначенні опіатів. Найбільш поширеним явищем у ранньому післяопераційному періоді після цих втручань є розвиток післяемболізаційного синдрому, що проявляється у вигляді короткотривалої гіпертермії, кров'янистих виділень, нудоти, однак одним із найвагоміших його симптомів є виражений біль. Післяопераційна аналгезія за допомогою нестероїдних анальгетиків із додаванням за необхідності опіатів не забезпечує достатнього рівня післяопераційного знеболювання. Висновки: застосування епідуральної аналгезії у порівнянні з рутинним післяопераційним знеболюванням забезпечує адекватний рівень аналгезії після ендоваскулярної емболізації маткових артерій.

  Повний текст PDF - 628.878 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"